м.Київ, вул. Маршала Рибалко 11

Технічна інформація

Зовнішній трубопровід

Зовнішній трубопровід – це складна система для якої підходять спеціальні труби з поліетилену низького тиску. Тобто виготовлені з матеріалу А, що на відміну від високого тиску мають більшу міцність. Даний трубопровід можна охарактеризувати так:

  • Температура рідини до 40 градусів
  • Суттєва пластичність матеріалу, яка при замерзанні рідини не змінює показники міцності
  • Діаметр труб до 25 мм
  • Корозійна стійкість, зносостійкість, відсутність відкладень
  • Температура плавлення матеріалу до 125 градусів
  • Термін служби 50 років
  • Простота збірки на обтискних фітингах

Також слід звернути увагу, що для зовнішнього водопроводу дуже важлива відсутність з’єднань, особливо на різьбі, тому такі труби можуть досягати в довжину до 1 км. Труби у траншеї зварюються спеціальним апаратом, але іноді трубопровід можна з’єднати фітингом при цьому обов’язково облаштувати доступ до труб для можливості його огляду.

Діаметр зовнішнього водопроводу залежить від кількості води, що буде споживатися, яка буде довжина труби та який тиск на вході. Задача трубопроводу — забезпечення водою одночасно всіх жителів без суттєвої втрати тиску. Для звичайного житлового будинку необхідна норма – 3-4 працюючі точки. Для цього водопровід має пропускати мінімум 20 літрів кожну хвилину без різких стрибків опору. Якщо тиск в трубі низький, то діаметр труби має бути більшим. Для зовнішнього трубопроводу можна залишити запас.

Наприклад, якщо порахувати довжину труби до 10 метрів, то можна брати трубу діаметром 25 мм. Якщо довжина сягає 30 метрів, то краще обрати трубу 32 мм і т.д. Якщо для постачання води використовується насос, то для нього має бути спеціальна магістраль розміром 32-38 мм.

Глибина траншеї

Для прокладення трубопроводу є не менш важливою характеристика глибини траншеї. Її вираховують з огляду на щорічне промерзання ґрунту, цю інформацію можна дізнатися за спеціальними картками по даному району. Тут не можна забувати і про склад ґрунту та наявність у ньому вологи, адже пісок промерзає на незначну глибину, а глина навпаки. Якщо вирити траншею достатньої глибини, то можна уникнути витрат на обігрів трубопроводу.

Монтаж трубопроводу

Монтаж трубопроводу це досить об’ємний етап роботи. Якщо все правильно прорахувати під час підготовки, можна обійти ряд проблем.

Перш за все пробивається траса траншеї та робиться спеціальна розмітка. Далі розриття не менше, ніж на 0,5 метра, а дно обов’язково вирівнюється та посипається піщаною підстилкою. Потім проводиться безпосереднє укладення труби до траншеї. Обов’язкові роботи пов’язані з перевіркою труб, спочатку з водою без тиску до 2 годин, а потім 30 хвилин під робочим тиском для ретельного огляду трубопроводу та своєчасного виявлення неполадок. Верхній шар засипання трубопроводу складається з піску, землі та родючого шару.

Додаткові вимоги

Важливим питанням для облаштування траншеї є кут нахилу, адже якщо його вирахувати правильно, то це в майбутньому може запобігти застою води в разі тривалої відсутності споживання води. Звичайно можливо також встановити дренажний кран, який зможе забезпечити функцію зливу води в такій ситуації.

Підведення трубопроводу  до будинку обов’язково має бути на такій же глибині, як і вся траншея, лише короткий відрізок труб під самим будинком має підніматися вгору для з’єднання його з самою будівлею. Введення водопроводу через фундамент, має здійснюватися через спеціальну гільзу або відрізок металевої труби в цьому місті трубопровід герметизується для уникнення потрапляння ґрунтових вод до підвалу.

Види труб, що використовуються для зовнішнього трубопроводу:

  • Трубопровід із сталевих труб (для таких труб використовують потоковий метод з кроком 192 м, а укладення відбувається за допомогою крана-трубоукладача, який їх опускає в траншею, де пізніше їх збирають в батіг методом нарощування)
  • Трубопровід із чавунних труб (такий вид труб розкладається уздовж траншеї на відстані 1-1,5 м, встановлюється бетонна опора для перших труб, для даного укладення використовуються крани-трубоукладчики або ж труби опускаються до траншеї вручну це залежить від їх діаметру)
  • Трубопровід із неметалічних труб (зазвичай використовуються азбестоцементні труби, вони укладаються до траншеї з розрахунком не ближче 1 м до бровки за допомогою крану чи шляхом протягування каната)
  • Трубопровід з керамічних труб (такий трубопровід прокладається окремими трубами чи ланками, першу трубу укладають розтрубом вгору далі укладають наступні труби з’єднуючи їх або ж попередньо сортують в секції по 2-5 труби)
  • Трубопровід із скляних труб (перед укладенням такого виду трубопроводу всі труби обов’язково перевіряються на дефекти, при монтажі вони з’єднуються між собою фланцями або муфтами на гумових кільцях, які заздалегідь протираються насухо, а кінці стягуються за допомогою стяжних кліщів)

Слід зазначити, що у кожного виду труб є свої переваги та недоліки.

Наприклад, сталеві труби мають такі переваги:

  • Такий вид труб має високий опір до навантажень
  • Вони значно легші від чавунних труб
  • Менше число стикових з’єднань, що допомагає економити час при монтажі
  • Здатність витримувати великий внутрішній тиск

Проте є і свої недоліки:

  • Сталеві труби схильні до корозії
  • Під час трубозаготівлі, нанесення протикорозійних речовин, ускладнює проведення монтажу з таких труб та збільшує їх вартість

До переваг чавунних труб відносять:

  • Довгий термін служби
  • Протикорозійна ізоляція відразу ж наноситься на заводі
  • Компенсація температурних деформацій в стикових з’єднаннях
  • Висока механічна стійкість

Недоліками таких труб виступають:

  • Значна крихкість матеріалу
  • Більша витрата металу в порівнянні зі сталевими трубами
  • Залежність від складу ґрунтів (наприклад, до уваги беруться солончакові ґрунти)
  • Менша здатність до витримування великого внутрішнього тиску

Перевагами неметалевих труб є:

  • Економія металу для їх виготовлення
  • Стійкість до корозії
  • Даний вид труб не забивається продуктами корозії, через що їх гідравлічний опір збільшується завдяки утворенню слизької плівки
  • Невелика маса труб, що значно спрощує їх монтаж
  • Підвищена довговічність
  • Можливість різати (навіть звичайною пилкою), зварювати та склеювати

Недоліком неметалевих труб є:

  • Підвищена крихкість порівняно з металевими трубами
  • Невелика довжина (окрім пластмасових)
  • Невелика термічна стійкість